Анатолій народився 20 квітня 1974 року у місті Бердичеві Житомирської області. У п’ять років батьки віддали активного хлопчика до місцевої циркової студії. Займаючись там під керівництвом Валентина Моцного, він, захопився і згодом обрав цирк майбутньою професію.
Нагороди
Премiя вiд М. Есамбаева за кращий випускний номер Циркового училища, 1995р.
Золота медаль на Міжнародному цирковому фестивалі «Цирк майбутнього» у Парижі у 1998 році
«Золотий Клоун» на Міжнародному цирковому фестивалі в Монте-Карло у 1999 році.
Переможець Мiжнародного фестивалю в Нiмеччинi «Traum Tanzer», 1999р.
Людина року в номiнацii «Зiрка естради року», 1999 р.
Заслужений артист України, 1999 р.
Нагорода вiд всеукраїнського фестивалю «Таврiйськи iгри «за пропаганду українського мистецтва за кордоном», 2000 р.
Медаль пошани від прем’єр-міністра Франції Ліонеля Жоспена, 2002
Орден Бердичева “за заслуги перед мiстом”, 2005
З 1991 по 1995 рік навчався у Київській академії естрадного та циркового мистецтва у Віктора Кувшинова, Олексія Биткіна та Миколая Баранова за спеціальністю ручний еквілібр. На четвертому курсі розпочав працювати у шоу Бориса Моїсеєва. Після випуску з академії виступав на сценах київських нічних клубів Джосс та Голлівуд. Саме у цей період Анатолій розпочав інтуїтивні пошуки власного стилю.
Підмостки клубів мали багато обмежень у порівнянні із традиційним цирковим майданчиком, тож створення ефектних номерів потребувало від артистів особливої винахідливості. Одна із сцен була вкрита ковзьким покриттям, що, як виявилося, надавало гімнастичним рухам нових якостей. Експериментуючи з прийомами еквілібру на цій підлозі, Анатолій створив номер “Мрія одного чоловіка” у новій техніці та експресивній стилістиці. Остання згодом отримала назву soul circus.
І хоча на етапі створення номер було сприйнято неоднозначно, він швидко набув популярності серед публіки. У цей час закріпилося партнерство Анатолія із продюсером Таквором Бароняном, який згодом допоміг здійснити низку проектів Анатолія та сприяв становленню стилю soul circus.
За запрошенням Таквора до Києва приїхав директор Міжнародного циркового фестивалю у Парижі Домінік Макклер. Він високо оцінив номер Анатолія та запросив його до участі у наступному конкурсі.
Так, у січні 1998 року на 21-му Міжнародному фестивалі циркового мистецтва у Парижі Анатолій презентував номер “Мрія одного чоловіка” та завоював золоту медаль, а офіційний сайт фестивалю назвав артиста “беззаперечною зіркою цього року”.
На фестивалі активно обговорювалась революційність еквілібру на слизькій поверхні, запропонованого Анатолієм. Ця техніка виступу без реквізиту, виключно за рахунок фізичної сили та артистичного ресурсу еквілібриста у наступні роки стала візитною карткою Залевського.
Згодом, у 1999 році, на 23-му Міжнародному фестивалі циркового мистецтва у Монте-Карло, Залевський знову представив уже легендарний номер та отримав найвищу нагороду — “Золотого клоуна”.
Таквор Баронян та Анатолій Залевський на світській події
Так “Мрія одного чоловіка” стала найпривабливішою для циркових продюсерів. Залевський гастролював країнами світу, брав участь у постановках церемонії вручення премії Оскар, був удостоєний особистого запрошення на бал від королеви Великобританії. У 2011 році, за запрошенням цирку Дю Солей (Cirque Du Soleil), Анатолій увів свій легендарний номер до шоу “Заркана” (“Zarkana”), із яким два роки працював у Москві, Нью-Йорку та Мадриді.
Визнання світовою спільнотою дало Анатолію поштовх започаткувати декілька нових проектів, аби втілити власне пластичне і філософське бачення циркового мистецтва. У 1998 році він заснував театр “RIZOMA” та здійснив постановку однойменного шоу, у якому виступив не лише артистом, а й режисером, сценографом та художником. Прем’єра першої вистави відбулася у Німеччині та довгий час гастролювала Європою.
На думку Анатолія, окрім зачарування трюками, цирк повинен нести глядачу філософське переживання, яке змусить його замислитись, рефлексувати, подібно до перегляду драми. Так народилася думка зробити показ вистави у театрі. До цього цирк у театрі не ставив ніхто.
Разом із Таквором їм вдалося домовитись із Театром російської драми ім. Лесі Українки.
У 2014 році при повному аншлагу відбулася прем’єра нової версії вистави Анатолія “Rizoma Time”. Протягом наступних 5 років колектив щосезону презентує оновлену версію шоу та традиційно розпочинає свої європейські гастролі показами на київських майданчиках, серед яких Театр ім. І. Франка, Оперний театр, Жовтневий палац та ін.
Source Gilles Deleuze and Felix Guattari, A Thousand Plateaus, 1987
Ризома (фр. rhizome — «кореневище») — один з найважливіших концептів у філософії Жиля Делеза та Фелікса Гваттарі. Вона повинна протистояти незмінним лінійним структурам буття і мислення та описує подію. Подією називають зв’язок між тілами, “те, що перебуває всередині того, що відбувається”, тобто чисте вираження.
Поняття “ризома” стало найбільш точним дзеркалом філософських поглядів Анатолія, що формувались під впливом ідей постмодернізму, вчень Ошо та Гурджиєва.
Я транслюю думку глядачеві через тілорух. За допомогою руху свого тіла я можу висловити найширший спектр почуттів, настільки, що люди починають плакати на концертах. Соул цирк – це душа, що говорить мовою тіла”.
У наступні 10 років Анатолій створює культурний центр у рідному місті Бердичеві, що до сьогодні слугує майданчиком для театру, дитячої циркової школи та сценічної резиденції.
